Добавить пост
Частые вопросы
Реклама у нас

Упование и личные усилия

Старожил
+190
|23 Июн 2024
1 Цитировать

Читаю Йова далі. Що зрозумів додатково, — шукати правильний (не особистий, об'єктивний) зміст слід лише в словах Еліуя. Як він і сам каже: «... бо слова мої точно не брехня: перед тобою - досконалий у пізнаннях.» /Іов 36:4/

Він один, з усіх, відповідає правильно на всі "претензії" Йова. Йов, лише одному йому не заперечує, і це, на мою думку, той випадок, коли можна сказати: "мовчання знак згоди". І додатково, коли згодом усе всім стало ясно і зрозуміло, про те що відбулось з Йовом, бачу - на Еліуя гнів Божий не горів, чого про інших учасників "настанови на шлях істини" не скажеш.

Він, Єліуй, представляв докази не з різного роду традицій, або одкровень, як Еліфаз: «І сивий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого». /Іов 15:10/ Або: «І дух пройшов наді мною; дибки стало волосся на мені.» /Іов 4:15/

Він, не підозрює, або не робить висновок про приховані гріхи людини, якщо бачить її страждання. Не називає лихо (або смерть) свідченням проти неї, як Вілдат: «Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку їхнього беззаконня.» /Іов 8:4/

Еліуй, на мою думку, використовує саме мудрість, закладену Богом в людину, а не розум (розуміння, логіку та досвід).

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|23 Июн 2024
1 Цитировать

Раніше в цій темі обговорювалися слова Йова: «Бо жахливе, чого я жахався, те й спіткало мене; і чого я боявся, те й прийшло до мене. /Іов 3:25/

Точніше і дослівно це обговорення не пам'ятаю, а перечитувати не маю бажання... Але здається, один учасник висловив думку, чи скоріше натяк, що ці слова, підказка, про хвилювання совісті Іова, її, цієї совісті нечистоти та викриття. З чим я не погодився – це все, що я пам'ятаю.

Але що відповідає на цю репліку Йова Еліуй, читаю: «Бог говорить одного разу і, якщо того не помітять, іншого разу:» /Іов 33:14/

Ну... як би, це не доводить, що Йову був якийсь знак-натяк, про очікувані його біди, так? І сперечатися нема про що, і можна згадати про совість, але...

Але ось головне і цікаве, фраза та її можливий підтекст: «уві сні, у нічному баченні, коли сон знаходить на людей, під час дрімоти на ложі». /Іов 33:15/

Нус, про сни від Бога я знаю, вони різного змісту, та зміст їх не завжди одразу зрозумілий. Брати хоч сон, що напав на Авраама, сни Йосипа, сни ув'язнених з ним виночерпія та хлібодара... фараона та інших.

До речі, думаю хлібодар, прокинувшись, уже здогадувався, що для нього означає сон, що йому приснився. «І прийшов до них Йосип ранком, побачив їх, і ось вони збентежені». /Буття 40:6/

Йосип лише підтвердив його "здогадки" тлумаченням - на тебе чекає смерть (повторю, хлібодар вже все відчув прокинувшись збентежився, жахався та злякався того що спіткає його).

Мабуть, і Йов, отримавши уві сні якесь "послання", після цього  був у схожому від сну "збентеженні".

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|23 Июн 2024
0 Цитировать

ПС

Чим відрізняється такого роду сон від викриття совісті, думаю говорити нічого. Усі можуть подумати та зрозуміти. На мою думку, такий сон, це попередження про небезпечну тенденцію в серці людини (якоїсь внутрішньої слабини, ще не гріха). Яку людина не бачить сама, і впевнена, що робить й буде далі робити все, що хоче від неї Бог...

І насправді: «... він сказав: немає користі для людини у благоугодженні Богові.» /Іов 34:9/ Ніби все наперед визначено. Праведник праведний - це доля..?

Ще схоже Еліуй каже, що Йову раніше все одно було, що десь, головне що не в нього на очах та не поруч: «Від безлічі утисків стогнуть гноблені, і від руки сильних волають.» /Іов 35:9/

Тут ніби мова йде про пасивне очікування (то є їхня доля..?), Це ж Бог має розібратися з цим, а не люди...

ППС

То все досить складно озвучити. В книзі Йова обговорюються складні аспекти буття. Треба далі розважати.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+17
|23 Июн 2024
0 Цитировать

Я теж іноді перечитую книгу Йова

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+17
|27 Июн 2024
0 Цитировать

Як життя? Як справи?

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+190
|29 Июн 2024
1 Цитировать

Бог помагає

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|29 Июн 2024
0 Цитировать

З листування, та минулого:

...момент, повз який я "проходив" багато разів. Я багато разів читав про те, як Петро "хитрував і брехав" спочатку одній служниці, пізніше другий потім ще комусь...

Якось мені це так було подано, напочатку навернення, - чи при прочитанні, чи при прослуховуванні когось, не знаю. Хоча... може і не подано кимось, а просто через мою неуважність була прийнята мною, навіть не у вигляді версії, а як "доктрина-знання", думка, що опис зречень Петра був духовним "викриттям" іншим учням та записаний в Євангелії.  Начебто вони описують в Євангелії вчинки Петра, хоч самі й були далеко тілом, під час їх скоєння, і особисто не чули слів Петра. Але все ж таки "йшли по всьому маршруту " зречень Петра (духовними очима), типу, отримали розуміння з іншого комунікаційному каналу, через одкровення Духа після Воскресіння. І хоч їх описи відрізняються деякими деталями, думав, вони писали "все". З того натхнення. Що правда, як я зараз розумію, лише частково.

Про зречення Петра вони могли дізнатися лише від самого Петра, так? І це, мабуть, та причина, яка знову і знову змушує мене повертатися до цієї історії з Петром.

І вкотре проаналізувавши всі доступні деталі розумію - я не можу сказати, що Петро вчинив неправильно (не по вченню), рубанувши по вуху раба. Не можу назвати його слабодухим - він не злякався озброєного натовпу (і його дії не схожі на стан афекту) - він просто, взяв меча і рубанув. З винятковою точністю спинив меч біля шиї раба, відділив тільки вухо. І не можу сказати, що потім Петра таки "здолав" страх. Сказати таке у мене не повернеться язик.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|29 Июн 2024
1 Цитировать

На мою думку, все виглядає так, ніби Петро дотримувався свого плану. Тому що, якби в нього не було свого плану "В", вже після першого його впізнання служкою, його мали оточити сумніви та страх. Змусивши його піти геть та сховатись.

І те, що він тричі  приховував своє учнівство, думаю, входило в його план (звільнити Христа) про який знав Господь (Він знав що план провалиться), і пробував Петру про це натякнути.  Просто, коли заспівав півень, Петро нарешті зрозумів, про що були ті натяки. І що всі його "плани" відомі Господу (тричі зречешся Мене), і раз так, йому довелося повірити - Христа розіпнуть, точно. І він заплакав, від безсилля, зокрема.

ПС

Петро міг зрозуміти слова Господа: "тричі зречешся Мене" - ніби мова в цих словах про страх та втечу. І він не втік... Але вийшло, що Петро не втік, не злякався - але і зрікся тричі... щоб досягти своєї мети.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|29 Июн 2024
1 Цитировать

ППС

Ця моя версія... ніби й не зовсім погана, в чомусь навіть гарна (мені подобається). Але... Вона не відповідає на два припущення. А тільки на одне, - можливо, Петро хотів звільнити Господа? Якщо відповідь "так". То вчинки Петра послідовні та мужні. Від початку до кінця. І спинив його зусилля погляд Христа.

Але, якщо він хотів вмерти разом с Господом... багато в чому міняється зміст вчинків та зникає їхня логіка. З'являються інстинкти, мінімум самозбереження. І хоч тоді, зникає відважний герой, це те що треба визнати. Петро декілька раз "запанікував", топ то злякався. На жаль. Він не зміг зненацька, піти на смерть. Яку він ніби обрав:

«Але він ще з великим зусиллям говорив: хоч би мені належало і померти з Тобою, не зречуся Тебе. Те саме й усі говорили.» /Від Марка 14:31/

Як видно, Письмо говорить, ні про яке звільнення Христа, Петро, під час тої розмови з Христом не думав. А припустити, що в часі він, Петро, передумав та рішив змінити "тактику" з "померти разом" на "звільнити" та "разом втікти"... додає питань. Але відповіді на них, не здаються важливими. Вже нічого ніби не міняється, по суті

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|29 Июн 2024
1 Цитировать

У світлі попередніх роздумів можна переглянути та переосмислити вірші про віру. Наприклад цей: «...бо не за вірою; а все, що не за вірою, гріх. /До Римлян 14:23/. Перефразую так, як я тепер бачу: "... все, що по вірі, але без розуміння усвідомлення, гріх"

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+17
|29 Июн 2024
0 Цитировать

Петро то Петро, апостол як ніяк, а так усе шо не по вірі гріх. Усе що без упевненості і без любові є гріх. Віра це є упевненість у небаченому. Можливо мої думки про упевненість і любов у вірі комусь допоможуть

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+190
|29 Июн 2024
1 Цитировать

ПС

Хоч я і пишу про Петра "запанікував, злякався", я і надалі ним пишаюся. Тому що, не відкидаю його боротьби з своїми інстинктами. Мені видно, думаю і не тільки мені: він не раз і не два "брав себе в руки", в цій не простій ситуації. І продовжував діяти. Господь бачив його внутрішню незрілість (недосконалу віру), боротьбу з потужними інстинктами та... все ж таки цю максимальну щирість та відданість.

Пізнання та усвідомлення це і є "упевненість в небаченому". В цьому випадку, усвідомлення що Господь свідомо йде вмирати та має воскреснути, утримало б Петра від цих вчинків, про які згадано в Євангеліях.

ППС

Прямим гріхом, назвати дії Петра, я не насмілюсь. Але... Господь висловлювався про те що не по вірі (не усвідомлено), у вчинках Петра, раніше.

Не можна говорити "віра є розуму не треба". Петро і вірив, і сповідав вірно, але дечого не усвідомлював, тому й притикався час від часу

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|30 Июн 2024
0 Цитировать

Думаю, багато сповідників, зрозуміли б більше, намагайся вони ставити себе на місце людей, чиї імена так чи інакше згадані в Писаннях.

Повернуся до Петра... Коли він хотів захистити Господа силою, думаю він розумів, що на нього чекає у разі поразки... смерть (і він рубанув вухо, цим вчинком підтвердив - "я готовий с Тобою померти").

І... Мені здається, що коли він почув: "Поверни меч твій у його місце". І потім побачив, як зник "факт" його співучасті - через "зцілення" відтятого вуха. В Петра виник свого роду шок.

Той факт, який свідчив усім, на чийому він, Петро, ​​боці. Факт бунту і протидії владі, та ще й каліцтва служителя, який виконував наказ цієї влади. Зник.

Ооо: смертний вирок Петру був гарантований... І тут Господь ніби "відшив" Петра - знищуючи факт, який об'єднував Христа та Петра, та свідчив всім від лиця Петра: "я з Ним, я його учень, і готовий на все, заради Нього". Факт, завдяки якому Петра теж мали заарештувати, та теж страти. І тут... цей факт просто "щез". Я б впав в ступор - як же я тепер вмру з Ним? (Чого Він не хоче Собі свободи та далі творити добро; або не хоче щоб я з ним розділив смерть)

Думаю, що видно в чому різниця, між цим бажанням "виграти" силою, відбитись. Загинути від меча в бою (при спротиві), при затримані... або трошки потім, коли вибору не буде, бути страченим після арешту, суду (разом з Христом) і смертного вироку.

Та його іншими небажаннями, коли його з долею сумніву типу впізнали, а типу і ні... не впізнали. Коли він, почув таке невпевнене: то ти був, постій, а чи може то був не ти... Тут Петрові, просто підтвердити чиюсь здогадку, та здатися на голі руки - самому піти на смерть? Не так вже і просто. Сказати треба лише: ні. І далі живий і вільний. Що ж... Виходить, час хоробрості минув, і настав час роздумів, якби. Так ні?

Гаразд, нехай кожен сам для себе, спробує зрозуміти збентеженість і дезорієнтованість Петра в цьому та наступних випадках... І зрозуміє де був найвищий, для нього, градус спокуси.

Я ж додам, що віра і сповідання ще не гарантують знання волі Божої, як видно у випадку з Петром. І не гарантують відсутність невірного вибору, навіть у щирого сповідника

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+17
|30 Июн 2024
0 Цитировать

Події були і вони описані. Відгуки і коментарі про них у кожного різні хоча можуть і бути схожі

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+190
|30 Июн 2024
0 Цитировать

Не зовсім... точніше зовсім не зрозумів ваше останнє зауваження, або те, що ви написали. Бо не думаю, що ви проти самостійних роздумів. Але тоді який висновок із ваших слів потрібно зробити? Висловіться повніше та точніше.

«Петро ж слідував за Ним здалеку, до двору первосвященика; і, увійшовши всередину, сів із служителями, щоб бачити кінець. /Від Матвія 26:58/

"... сів із служителями, щоб бачити кінець" - і це зробив Петро після взяття Христа. Після того як всі втекли. Після того як сам чудом лишився на волі. Він... Сів у "осиному гнізді". Не знаю, що йому було видно. Можна будувати різні припущення. Але одне ясно точно, йому був відомий загальний, недружній і ворожий настрій людей. І їхнє бажання відігратися на комусь просто "патамушта". І Петро сидів і вбирав цей страшний настрій натовпу. Як тут не стати деморалізованим...

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+17
|1 Июл 2024
0 Цитировать

Апостол Петро служив Богу і продовжив служіння у книзі діяння нового завіту

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+17
|2 Июл 2024
0 Цитировать

Хай Бог допоможе українцям у цей складний час. Бог переміг сатану і Він багато чого може

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+190
|7 Июл 2024
0 Цитировать

Вижу определённые трудности... в выборе темы для размышления. Те темы, что мне интересны, не всегда интересны другим. Чтоб было желание о чём-то написать, нужна причина, но её нет... И приходится говорить о чём-то, что не всегда кажется "уместным". Нуу... типа кажется.

Что обнаружил я в очередной раз? - то, что недостатки характера мешают ясно отличить и исполнить волю Божию. Если я наивен или наоборот подозрителен, как понять к чему склоняет меня Бог? Например, взять слугу Авраама посланного за невестой Исааку. Да... Во-первых, не всегда на сомнения Бог даёт ответ (я говорю о молитве раба: если она сделает то, то и то, то...). И тем ни менее, даже после "ответа" сомнения у него остались: «Человек тот смотрел на нее с изумлением в молчании, желая уразуметь, благословил ли Господь путь его, или нет.» /Бытие 24:21/ То есть, и дальше приходится руководствоваться и разумом и чувствами, как бы смотреть, к чему склоняет меня моё "обновлённое" сердце.

Далее... Взять Ревекку была бы она подозрительна, и осталась бы с родителями ещё дней на десять, как они и просили. Чтоб побольше выяснить, навести справки о доме Авраама и его сыне, или даже понаблюдать за рабом: что за человек, чем "дышит". А вдруг... а не заманивает он меня в какую-то блудню... И кто знает, что было бы за эти десять дней, ведь кроме раба о Божием благословении ни Ревека ни родители не знают.** Хоть и был план Божий соединить Ревеку и Исаака. Кто-то это понимал лучше, или хуже; кто-то вообще  просто догадывался, "соглашаясь" с обстоятельствами...

Или, если был бы раб наивен и сентиментален, и он бы согласился на уговоры родителей и остался бы еще у них в гостях. Какие хитрости могли  бы прийти в голову Лавану, брату Ревеки... Который по мнениям многих комментаторов был жадноват..?

В общем, чтоб знать волю Божью достаточно "вдохновения", но чтоб выполнить эту волю нужно "исправное" сердце. Которое умеет быть чистым между агрессией и трусостью, жадностью и расточительством... и прочими крайностями.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|8 Июл 2024
0 Цитировать
Цитата sharkships
ведь кроме раба о Божием благословении ни Ревека ни родители не знают.**

**То есть, они знают о Божьем благословении не лично. Знают о нём со слов раба, а это, как тут в теме и, на форуме не раз и не два говорилось - две большие разницы.

Так как многими, чужое откровение или вдохновение, считается не достаточным для личной веры... Надо бы, как бы и мне, "увидеть" чудо и "пощупать" это чудо руками.

А у них, родителей и родни, из всех чудес - слова раба и караван с дарами... Это доказательство? Да, факт. Но видно, их сердце склоняло их и к промедлению, как минимум...

Родительская любовь, страхи и сантименты... и прочее, что присуще всем людям. Что как бы "говорило" Богу: обожди, пока мы тут с чувствами справимся. Свыкнемся...

И что тут еще просматривается: выбор Ревекки - "пойду". Это не откинешь как мало значащее. И... Как бы не хотелось верить во "всё предопределено". У человека выбор есть всегда. Хоть может иногда казаться, что выбор есть только до определённого момента, но в основном выбор, только чередуется с решением. И это тоже факт.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|17 Июл 2024
0 Цитировать

«И был человек, хромой от чрева матери его, которого носили и сажали каждый день при дверях храма, называемых Красными, просить милостыни у входящих в храм.» /Деяния 3:2/

Все знают эту историю, и её чудесный конец. Но... Недавно я услышал мысль: "после того, как хромого апостолы исцелили, у него и его родных стало меньше проблем". И я задумался: точно?

Не упоминается сколько лет было хромому... И может это и не столь важно. Допустим, было лет около 30ти. Писание не уточняет возраст, просто назвав его "человек".

Так вот, действительно ли "исчезли" проблемы? Нет конечно, жизнь повернулась к нему и его семье "другим боком", с другими проблемами. Правда я плохо пониманию социальные процессы того времени...

В наше время это выглядело бы так - больного считают "бывшим больным", снимают группу и пропадает поддержка государства, ему. И вот, он, в тридцать лет, без профессии и социальных привычек должен добывать себе пропитание, своими руками. Тот, который с детства не приучен к труду и обслуживанию себя, своих нужд. Теперь должен всему учиться, всё делать сам. Мало того, его начинают манить искушения и прочие "радости" этого мира - он же стал здоров.

И у родственников, думаю его приносили к храму и сажали у дверей родственники, тоже добавилось волнений - вместо помощи по дому, ходячий "терминатор", — то забыл, это опрокинул, вон то сломал, за собой не прибирает... И в "общий котёл" не "закидывает" денег. Там в работе отказали, а там ему не по силам...

Нус, у кого нормальное, опытное понимание жизни, дополните меня... Может я сгущаю краски, может я не прав.

ПС

Кстати, Дия, есть еще христианские площадки... Где не так всё плохо, как на этом форуме. Дайте знать, при случае. Может "поселюсь" там

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|17 Июл 2024
0 Цитировать

«І був чоловік, кульгавий від утроби матері його, якого носили й садили щодня при дверях храму, званих Червоними, просити милостині у тих, хто входить до храму.» /Дії 3:2/

Усі знають цю історію, та її чудовий кінець. Але... Нещодавно я почув думку: "після того, як кульгавого апостоли зцілили, у нього та його рідних стало менше проблем". І я замислився: точно?

Не згадується скільки років було кульгавому... І може це й не так важливо. Допустимо, було років близько 30ти. Писання не уточнює вік, просто назвавши його "людина".

Так от, чи справді "зникли" проблеми? Ні, звичайно, життя повернулося до нього та його сім'ї "іншим боком", з іншими проблемами. Щоправда, я погано розумію соціальні процеси того часу...

У наш час це виглядало б так – хворого вважають "колишнім хворим", знімають групу та зникає підтримка держави, їй. І ось, він, у тридцять років, без професії та соціальних звичок має добувати собі їжу, своїми руками. Той, що з дитинства не привчений до праці та обслуговування себе, своїх потреб. Тепер має всьому вчитися, все робити сам. Мало того, його починають манити спокуси та інші "радості" цього світу - він же став здоровим.

І у родичів, думаю його приносили до храму і садили біля дверей родичі, теж додалося хвилювань - замість допомоги по дому, ходячий "термінатор", - то забув, це перекинув, он то зламав, за собою не прибирає... У загальний котел" не "закидає" гроші. Там у роботі відмовили, а там йому не під силу...

Нус, у кого нормальне, досвідчене розуміння життя, доповніть мене... Може я згущаю фарби, може я не правий.

ПС

До речі, Дія, є ще християнські майданчики... Де не так все погано, як на цьому форумі. Дайте знати, при нагоді. Може "поселюся" там 

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+17
|19 Июл 2024
0 Цитировать

Шляхи Господні непередбачувані

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+190
|20 Июл 2024
0 Цитировать

Так.

Ось вчора, застрілили Фаріон. Померла, пишуть, в лікарні. Є над чим думати. А про відчуття сказати - двояться. Що в мені не так - треба дивитись, уважно.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+1704
|20 Июл 2024
0 Цитировать
Цитата sharkships
вчора, застрілили Фаріон

Не змогли прибрати її з дороги по закону, так вирішили прибрати "по-поняттям".

П.С. Нажаль в закуліссі 3/9 все по-старому.. Навіть війна нічого не змінила.

З повагою.

... и познаете истину, и истина сделает вас свободными. (Иоан.8:32;)
Старожил
+190
|20 Июл 2024
0 Цитировать

«Послушанием истине чрез Духа, очистив души ваши к нелицемерному братолюбию, постоянно любите друг друга от чистого сердца,» /1-е Петра 1:22/

Что значит "от чистого сердца" - явно, речь не о чувствах. Ведь это значит - правильно мотивированный, так как испытывать ко всем симпатию и умиление, круглые сутки, выше уровня любого, или почти любого смертного.

Господь, когда обличал фарисеев и имел эту чистую мотивацию. Поразмыслите... Не найти там желания показать свой особенный склад ума, нет желания доминировать познаниями и рассудительностью. Так же не найти там желания получить признание людей, их восхищение, их поддержку. Переманить их на свою сторону...

А тот кто входит в образ "любящего" так или иначе имеет в сердце нечистоту, какую-то её степень. Например: Бог мне воздаст. И как бы правда, и как бы лож... Или  точнее - больше ложь чем правда.

Это как в притче про раба, который влез в "долговую яму" и, после прощения и списания своего долга, Господином.  Требовал с другого вернуть себе долг... По факту, желая чтоб ему вернули то, что его личными средствами не являлось (и, не из своего же кармана он одолжил деньги другу, по притче. Он же так распорядился имуществом Господина - "выписал кредит" другу, из чужого ресурса)... Может даже, когда Господин хотел у него отнять за долги всё, этот раб кивал на то, что деньги одалживал нуждающимся, а..?

Кто знает... в Писании не оговариваются все детали, да. Так что вполне может быть.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|20 Июл 2024
0 Цитировать

«Послухом правді через Духа, очистивши душі ваші до нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від щирого серця...» /1 Петра 1:22/

Що означає "від щирого серця" - явно, це не про почуття. Адже це означає - правильно мотивований, тому що відчувати до всіх симпатію та розчулення, цілодобово, вище за рівень будь-якого, або майже будь-якого смертного.

Господь, коли викривав фарисеїв і мав цю чисту мотивацію. Подумайте... Не знайти там бажання показати свій особливий склад розуму, немає бажання домінувати знаннями та розважливістю. Так само не знайти там бажання отримати визнання людей, їхнє захоплення, їхню підтримку. Переманити їх на свій бік...

А той, хто входить в образ "кохаючого", так чи інакше має в серці нечистоту, якийсь її ступінь. Наприклад: "Бог мені віддасть". І як би правда, і як би брехня... Або точніше - більше брехня ніж правда.

Це як у притчі про раба, який вліз у "боргову яму" і, після прощення та списання свого обов'язку, Паном. Вимагав з іншого повернути собі борг... За фактом, бажаючи, щоб йому повернули те, що його власними коштами не було (і, не зі своєї ж кишені він позичив гроші другові, за притчею. Він же так розпорядився майном Пана - "виписав кредит.) Може навіть, коли Пан хотів у нього відібрати за борги все, цей раб кивав на те, що гроші позичав нужденним, а..?

Хто знає... у Писанні не обмовляються всі деталі, так. Так що цілком можливо.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+17
|20 Июл 2024
0 Цитировать

Любіть друзі, любіть. Любіть Бога усім серцем і розумом своїм і любіть ближнього. Бог допомога

Р любите друзья любите, Бога и ближнего

You can love God and people

Адам, Авраам,Яків , Ной,Самуїл,Єлісей, Саул, Давид, Іонафан, Соломон, Міхей, Наум , Аввакум,Іоанн, Іісус .
Старожил
+190
|21 Июл 2024
0 Цитировать
Цитата sharkships
Не згадується скільки років було кульгавому... І може це й не так важливо. Допустимо, було років близько 30ти. Писання не уточнює вік, просто назвавши його "людина".

«Бо років понад сорок було тому чоловікові, над яким сталося це чудо зцілення.» /Дії 4:22/

Це про кульгавого.

Що сказати? Хіба що нагадати собі про повторення Письма... Перше ніж щось писати. Хоч я майже "вгадав" вік, і помилився на десять років, та омолодив зціленного. Але... Як на мене, треба визнати що такі упущення трапляються зі мною час від часу. Так що нагадую: всі ми люди. Перевіряйте та уточнюйте за мною все. І також за іншими сповідниками - ми лишаємося людьми, завжди.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|22 Июл 2024
0 Цитировать

«Петро та Іван йшли разом до храму на годину дев'ятої молитви». /Дії 3:1/

Тут бачу цікавий факт "йшли разом у храм" до молитви. Це, попри те, що молитву то, Отче наш, вони знали, від Господа. Але, мабуть, ішли молитися традиційними молитвами, молитвами... батьків? Чи краще сказати, спеціально складеними молитвами? Прославлень, подяк, покаянь та прохань... Так би мовити, "скрипти" молитов і молінь, на випадок зневіри, депресії чи розгубленості? Чи заради єдності та стрункості загального поклоніння? Важко точно сказати... Але що явно, це те, що апостоли від завчених з дитинства молитов не відмовилися. Не відмовилися і від звичаю молиться ними у певний час. Ну і мабуть, далі вважали, що спільна з усіма молитва, "сильніша".

Можна, звичайно, допустити іншу причину "походу" Апостолів до Храму - типу для проповіді Слова. Але, якби вони порушували якось хід молитовного служіння, перебуваючи там... могли б бути небажані зауваження та інші, небажані наслідки.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.
Старожил
+190
|22 Июл 2024
0 Цитировать

«І як зцілений кульгавий не відходив від Петра та Іоанна, то весь народ здивовано збігся до них у притвор, званий Соломонов.» /Дії 3:11/

До речі, можна припустити, з великою ймовірністю - кульгавий став сповідувати Христа став учнем Апостолів. Влившись у нову громаду (5 тисяч тих, хто покаявся) Це його рішення, його вибір, міг вирішити багато проблем, які чекали на нього, соціально не адаптованого. Як мінімум йому було забезпечено співчуття, розуміння, терпіння та... "ділові" пропозиції.

Никто не любит того, кто сам никого не любит.

Упование и личные усилия

Фото вставляйте н-р через сайт imageup.ru.  Нет русской клавиатуры - используйте транслит.

Если Вы зарегистрированы