-
https://ru.wikipedia.org/wiki/Исповедник
https://uk.wikipedia.org/wiki/Сповідник_(святий)
-
Человек тот мог перетащить этот грех из своего дохристианского прошлого; и во втором послании мы видим, что он покаялся в этом грехе и Павел просит Церковь принять его обратно.
Я же в свою очередь прошу простить его и вас, - читающих данную ветку.
да простит Господь всех нас.
«Чому ви навчилися, що прийняли і чули та бачили в мені, то виконуйте, - і Бог миру буде з вами.» /До Філіп'ян 4:9/
Цікавий уривок, і порада. "Що бачили в мені..." Чи могли Пилипійці бачити, як Павло виконує заповіді? Думаю так.
«Нарешті, браття мої, що тільки істинно, що чесно, що справедливо(?), що чисто, що люб'язно, що достославно, що тільки чеснота та похвала, про те думайте.» /До Філіп'ян 4:8/
Цікаво...
Цікаво, як слідуючи пораді бути справедливим і одночасно пасувати. Як бути справедливим, якщо когось ударили по щоці, наприклад сироту? Підставити і свою щоку, кхм? Думаю для такої ситуації є інша порада та вчинок: «навчіться(!) робити добро, шукайте правди, рятуйте пригніченого, захищайте(!) сироту, вступайтеся(!) за вдову.» /Ісая 1:17/
До речі,
Усьому треба вчитися: «Говорю це не тому, що потребую, бо я навчився(!) бути задоволеним тим, що маю.» /До Філіп'ян 4:11/
Теж цікаво: скільки ж він навчався? І де, так оспівуване багатьма, миттєве "перетворення" народженого згори, га?
Питання, питання... Щож, буду надалі шукати відповіді.
когда Бог говорит - Я твой Спаситель - человек бежит исполнять заповеди и искоренять вредные привычки.
когда Бог говорит - Я твой целитель - человек бежит в больницу и аптеку.
когда Бог говорит - Я ваш Защитник - человек бежит защитить вдову и сироту с мотыкой или вилами.
-
т.е. Бога люди сделали как неким ориентиром, но убрали из своей жизни Его действие и Его силу...
имеющие вид благочестия - но силы его отрекшиеся.
-
был у нас очень давно в селе родственник, любивший справедливость и правду. сидел часто в тюрьме. он действительно защищал обиженных - сказать даже нечего.... но увы. часто его действия приводили к калецтвам его же соседей и его же жены.
У вас, алеб, справедливість зводиться до мордобиття. Або до болячок. Не збагну, чому; хто ви у минулому, до увірування. І в теперішньому - невже людина з неприборканим гнівом?
Ви не той хто може нажити ворогів, і жити спокійно далі. І не звертати на них увагу, та робити своє діло?
Мабуть, дуже буквально розумієте: "будьте у мирі з усіма людьми". Не забувайте, є ще слова: "Якщо(!) можливо з вашого боку" /Рим 12:18/
Чи ви навмисне кажете про те, що вам вигідно - про крайні ситуації в побуті.га.?
Якщо ваш сусід б'є свою дружину - хто вас відправляє битися з ним на кулаках, я? Покличте сусідів, викличте поліцію, вистріліть у повітря, хоча б. І вже допоможете. Хіба що треба діяти негайно... може й доведеться самому щось робити, якось втрутитись.
Я вже розповідав, як рознімав мужиків, що б'ються до крові, в маршрутці, мабуть, ви забули.
Так само мені незрозуміло, як ви не боїтеся говорити: заповіді відводять від Бога. Мудріші за Христа та Апостолів стали.?
На мою думку, якщо даний людям Закон, - значить Бог бачить у такому даруванні сенс. Раз Христос називає виконання заповідей, умовою для Його приходу; і створення всередині мене Свого житла - хто ви, щоб я вірив вам?
Краще завчить: «Хто має заповіді (!) Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того буде любити Отець Мій; і Я полюблю його і з'явлюся йому Сам. /Ів 14:21;14:23/
Почитайте, що має на увазі Господь, і який сенс вкладає у слово "заповіді" або "Моє слово".
ПС
Ще думаю, ви не розумієте, при яких хворобах люди звертаються до лікаря. І мабуть, ви ніколи не будете на місці Іова (ви не рівня йому). І просто не витримаєте. До речі, ви грішили на Йова... але так і не назвали його гріх, не навели цитату, де він прямо і чітко названий, як прихований факт-гріх (визнаний Іовом, Богом, або сатаною). На розпитування ви наводили лише спірні аргументи, упереміш із вашими домислами.
Будьте мудрішим вже. Визнайте, що вам то невідомо, чомусь. Хоть ви і рахуєте себе народженим. І згідно вашої риторики, має то знати.
«Кожен, хто народжений від Бога, не робить гріха, бо насіння Його перебуває в ньому; і він не може грішити, бо народжений від Бога. /1-е Івана 3:9/
Як я розумію цю істину? Якщо коротко: це, можна сказати, результат роботи Господа над моєю душею. Тут, у цих словах Івана, йдеться про те, що я вже маю навчені почуття до розрізнення добра і зла, і знанням (мудрістю). Не вагаюсь між добром і злом, або злом і меншим злом: що вибрати. Я зможу вибирати з різних варіантів добра саме те, що підходить під дану ситуацію. І навіть у словах моїх не проскочить якась дурість, на кшталт: а ось Ахав... або, а цар Осія... мав таке серце.
А ці слова:
«Діти Божі й діти диявола впізнаються так: кожен, хто не чинить правди, не є від Бога, так і той хто не любить брата свого». /1-е Івана 3:10/
Це заспокоєння тим хто не бачить в собі досконалости, але в усьому прагне буди вірним правді, та вчиться терпіти недоліки ближнього. Заспокоєння їх, що і вони теж діти Божі, але лише на початку довгого, ніби шляху.
Ще тут сказано, не про того "що знає правду", а про того "що робить" правду, зрозуміло, навіть глибокі пізнання в порівнянні зі справами правди ні що. «Бо слово Господнє він зневажив, і заповідь Його порушив...» /Числа 15:31/
Тут видно, що слова "слово" і "заповідь" - дві сторони одної монети, і є одне і те саме. Вони ж іноді й називаються "правда" «і язик(!) мій щодня провіщатиме правду Твою...» /Псалтирь 70:24/
Вочевидь, що язик для мови словами, ним вимовляються слова... Словами озвучуються заповіді
ПС
То не дослівні цитати зі св.Письма, це переказ їх.
Думаю всі пам'ятають з якого приводу сказані ці слова: «Він же сказав їм у відповідь: навіщо і ви переступаєте заповідь(!) Божу заради передання (ревнування) вашого?» /Від Матвія 15:3/
Як актуальні зараз ці слова навіть для протестантів, або для тих які вважають себе такими. І ті з них, які відмовляють у шануванні батькам, винні. І ті, що порушують інші заповіді, мовляв "догоджаємо в дусі", не виняток.
«Бо свідчу їм, що мають ревнощі за Богом, але не за глуздом». /До Римлян 10:2/
Повернуся до слів Христа.
Зрозуміло... Або вони не хочуть розібратися, що означає "почитати". І воюють з батьками, і повстають на них, ніби Христос мав це на увазі, кажучи: "Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, не гідний Мене"; /Від Матвія 10:37/
Ці слова не усувають цю заповідь (про "шануй") і інші заповіді... але, мабуть, їм не зрозуміти того, і вони "сперечаються" з Богом, називаючи цю заповідь (шануй батька і матір), заповіддю "із закону". І свою ворожість, до іншого мислення, називають "любов'ю". І підіймають голос на батьків, навіть якщо батьки праві.
Видно куди вони йдуть - «той може і не вшанувати батька свого чи матір свою...» /Від Матвія 15:6/ Отже, таким чином вони усунули заповідь Божу своїм "просвітництвом" про те, що це із "закону" і "треба судити духовно".
Але все просто, якщо розуміти: пошана батькам та їхні погляди на життя різні речі. І навертаються батьки до Бога не через слова дорослих дітей, а спостерігаючи за їх, дітей, життям (не говорю про винятки) І, буває, батьки дають дітям різні поради, і те що йде супереч Божій волі можна не помічати, мовчки, і служити Богу далі так, як Він хоче.
А якщо батьки праві, то зрозуміло, думаю, що треба робити
Скорее угасили, потому как перед полномасштабным вторжением в некоторых церквях перестали проявляться дары. А в Израиле нападение хамас произошло во время очень "неформального" фестиваля. А там и наркотики, сексменьшины, статуя Будды, итд. Люди сами провоцируют Бога, но затем вместо покаяния готовы каменовать тебя только за упоминание об этом.
А вы к ним себя сейчас причисляете?
Розуміючи значення цього слова я відношу себе до протестантів, і не мало би сенсу використовувати по відношенню до них займенник "які".
«Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;» /Від Матвія 18:23/
Усі знають продовження цієї притчі. Її початок, середину та кінець. А... Що ж я побачив у ній такого нового? Ну, по-перше, питання Петра: скільки разів прощати братові моєму? І відповідь Ісуса про грошовий борг. Наводить мене на думку не про те, що Петро хотів висловити свою великодушність, мовляв: подивіться, скільки разів я готовий прощати. Розказана після цих його слів... Притча ж про боржників, і грошовий борг...і таке враження, що чи Петро був винен комусь, чи мав сам боржника. У буквальному значенні.
«Обидва вони були праведні (!) перед Богом, чинячи за всіма заповідями та уставами Господніми беззастережно.» /Від Луки 1:6/
У цьому прикладі нагадування про те, що і НЗ підкреслює доступну через виконання Закону праведність: "були праведні", не самоправедністю, як фарисеї і, не перед кимось, а перед Богом.
Це означає – вони любили Бога, вони любили ближнього. Слідували зразкам поведінки віруючого перед Богом, і ближнім (любили ділом). Інші недосконалості, випадкові недогляди та порушення, вони загладжували через покаяння та жертвопринесення.
І хоч написано «... справами закону не виправдається перед Ним жодне тіло; бо законом пізнається гріх. /До Римлян 3:20/
Мова у віршах у Луки та у Римлян про різне. Одна річ спонукати до праведного життя законом (Лук). Інше назвати це життя досконалим (Рим) «...бо не виправдається перед Тобою жоден з тих, що живуть». /Псалтир 142:2/
Отже, Лука пише очевидне - Єлисавета та Захарія вели праведний спосіб життя. А... Павло пише що Бог бачить в кожному праведнику, всі недоліки та недосконалість, але і пробачає це. «І не входить до суду з рабом Своїм» /Псалтирь 142:2
І хоч багато хто готовий сперечатися, просто нагадаю: Писання, меч з двох сторін гострий. Двогострий - це меч, який при невмілому обігу може поранити того, хто користується ним. Тому що... Закон, може зробити людину порядною, по Закону (праведним) або, той самий Закон може зробити фарисеєм.
Точніше таке залежить не зовсім від Закону, все залежить від людини. Або я праведник, або фарисей, все.
ПС
Слова Письма не дослівно.
Євангеліє від Луки це Одкровення та особистий досвід. Натхнення, роздуми та аналіз. Викладений у такій формі, що можна це Євангеліє назвати голосом Церкви, і голосом людини, яка живе у Христі. Ніде в словах Луки і натяку немає на те, що, мовляв: "треба судити духовно"...
Сьогодні далі читаю Євангеліє від Луки.
Дійшов до слів:«Блаженні ви, коли зненавидять(!) вас люди (стануть вам ворогами) і коли вас відлучать(!), і будуть ганьбити(!), і пронесуть ім'я(!) ваше, як безчесне, за Сина Людського.» /Від Луки 6:22/
І побачив зв'язок, що лежить на поверхні, між цим віршем і віршем у цьому ж розділі, в цьому ж абзаці і значить, в спільному для цих віршів контексті. Про любов до ворогів:
«Але вам, слухаючим, кажу: любіть ворогів ваших (ворогів благовістя), благодійте тим хто ненавидить(!) вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає(!), і моліться за тих, хто вас ображає(!)». /Від Луки 6:27-28/
Очевидно, що вороги яких треба любити, і благотворити їм, це ті, хто відлучить мене від зібрання, буде ганьбити за моє сповідання, об'явить мене поза законом, і пронесе моє ім'я як безчесне... (що і робив Христос спілкуючись з Своїми ненависниками) Інакше кажучи: треба любити ворогів проповіді істини та вчення. Не більше, по контексту:
«... боялися юдеїв; бо юдеї змовилися вже, щоб, хто визнає Його за Христа, того відлучати(!) від синагоги. /Від Івана 9:22/ - О, як же важко таких відлучників любити, щиро молитись за них.
Тож і далі не видно, що під словом "ворог" треба розуміти будь-кого - і злодія, грабіжника, лихоїмця... як вихваляючись роблять деякі.
Отож, учні не колишні воїни (щоб можна було інтерпретувати: ви раніше вбивали, а тепер любить), відправлялись вони до свого народу... Це слова про любов перед благовістям, після якого на них підніметься хвиля людскої ворожнечі. Хіба не зрозуміло куди йшли учні, до чого їх готував Господь, та про яких ворогів їм говорив.? Особисто мені все ясно.
Отже, все просто, говорилося про ворогів... проповіді та істини; і не може йти мова про щось інше тут... хоча дехто думаю буде і далі читати між строк, "духовно"... Бог таким суддя.
і від Бога.
(закінчив ваше речення).
«І розлютився дракон на жінку, і пішов, щоб вступити в боротьбу з іншими від насіння її, що зберігають заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа». /Об'явлення 12:17/
ПС
Є думка, що "інші, від насіння її" це язичники, що увірували в Христа. І я згоден.
Зашла и в эту тему. Странное время пришло - заходишь на форум только для приветствий. Только это и можно сделать, если выдался случай зайти. Не могда даже представить ситуацию, что будут существовать технические трудности. Только на старом ноуте, где уже не производятся обновления, еще возможно иногда зайти.
Но еще раз хочу сказать автору темы и ее посетителям, что я читаю ваши разговоры и обсуждения. Автор темы (мне сложно даже скопировать Ваш ник, поэтому такое официальное обращение) как-то написал, что несмотря на то, что часто его тема - это практически монолог, он не бросит её вести. Я поддерживаю Ваше решение, мне очень нравится Ваш подход к изучению Писаний, то, как Вы вникаете в себя и в учение. Нравится Ваша искренность и "настоящесть". Надеюсь, что как-то все-таки администрация форума исправит ситуацию и форумчане смогут снова общаться, не будут разделены на читателей и писателей.))) Как-то не могу поверить, что это невозможно решить.
Пока буду читать и думать над тем, что Вы пишете.
«І прийшли пастухи та відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, і напоїв овець їх. /Вихід 2:17/
Прочитав учора цей уривок, задумався... Це Мойсей, один, у чужій місцевості, проти місцевих... Заступився, не боячись чисельної переваги пастухів, не боячись їхньої ворожнечі, їхньої помсти. Цікаво, чим він переконав пастухів... Як?
Дочки сказали батькові "«... якийсь Єгиптянин захистив нас від пастухів...» /Вихід 2:19/"
Єгиптянин?.. Вочевидь, зовнішній вигляд Мойсея відрізнявся - стать, одяг, стрижка... Ще що? Були зброя і меч... ніж, спис?.. Чому ж пастухи на початку "...і відігнали їх...(дочок)". А після "посунулись"? Як відомо з Письма, Мойсей не вмів словами переконувати... Міцність рук? Думаю так.
ПС
Поки шукав відповіді та розмірковував на цю тему. Звернув увагу на інше, пропущену мною раніше, одну подію.
Я ніколи не питав себе, чому в Єгипті Мойсей сам. Не згадувались там його жінка, діти... і що?
Але: «І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, посадив їх на осла і вирушив до єгипетського краю. І жезл Божий Мойсей узяв у руку свою. /Вихід 4:20/
Лише деколи питав себе, про що це:
«Тоді Сепфора, взявши кам'яний ніж, обрізала крайнє тіло свого сина і, кинувши до ніг його, сказала: Ти наречений крові в мене». /Вихід 4:25/
І аж нарешті, зрозумів: жінка "напросилася" в Египет. Жіноча мотивація це сила. І Він (Бог) посприяв Моїсею, і завернув її, таким чином, назад додому (вона навіть визнала обрізання, нАрЕшті). Але... питання мене не лишають: Вернув її додому, до тата, як би й і Моїсей... Ось тільки, коли?..
«Дорогою на ночівлі сталося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його». /Вихід 4:24/ І тоді Сепфора зробила те що не хотіла, і що сама потім назвала "наречений крові" (якійсь намек Моісею?).
Можливо, це так і сталося, щоб Мойсей не брав із собою дружини, а залишив її із хлопцями (один з них явно вже не міг пересуватись, обрізаний). А Мойсей мав поспішати. І можливо, вернути сімью до дому (жінка вже змирилася), в той час, було ближче, та і мудріше, ніж всім мандрувати далі.
Ще... Йти до Єгипту з сім'єю, така собі ідея (уступка жінці) і ризик. Наприклад, фараон, той би швидко помітив, чим це можна на Мойсея тиснути. Та й... Як би він (Мойсей) виглядав збоку? Мабуть, як той, хто прийшов на пмп. - То вражає, ні? Ні: в любому випадку жінка та діти не для цієї місії.
А можливо... це сталося після зустрічі з Аароном? Аарон всїх побачив, та сказав: ти що, де ти їх всіх ведеш?..
Ну, гадати не буду. Але факт, втрачений мною, є факт: Сепфора йдучи з Мойсеєм дорогою до Єгипту, "загубилася". І зустрілись вони вже після вього:
«І взяв Йофор, тесть Мойсеїв, Сепфору, жінку Мойсеєву, перед тим повернену,» /Вихід 18:2/
А я і не помітив.
І ще, факт, що сім'я Мойсея була не для цієї місії: «І дорікали Маріам та Аарон Мойсея за жінку Ефіоплянку, яку він узяв, - бо він взяв за себе Ефіоплянку, -» /Числа 12:1/ Мда, і це після того що Бог через Мойсея зробив. Важко уявити яка могла бути реакція євреїв прийди він з сім'єю коли вони ще були в фараона, дас.
Як бачите, Дія, хоч і захотів би я прийняти від вас, похвалу, за "мій метод", факти проти. кхм.
ППС
Радий був вас почути )
«У священника Мадіамського було сім дочок. Вони прийшли, начерпали води та наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого». /Вихід 2:16/
Ще цікавий нюанс - священник має бути в пошані, а цей священник не так. Чому? Чому не боялися пастухи його, та поводилися так зухвало перед його дочками, принижуючи їх, та тим ображаючи і його.?
І судячи з усього, цей священник, їх отець, особа іменита. Священник якій міг би скористатися своїм впливом, та владою... вже ніби й звик до такого відношення пастухів (та мабуть, і не тільки пастухів). Звик?.. до зневаження себе та своєї сім'ї.? Бо сам говорить, коли знов бачить дочок, та коли вони напоїли овець його: «... прийшли вони до *нього* (Рагуїла), батька свого, і він сказав: Що ви так скоро(?) прийшли сьогодні?» /Вихід 2:18/
«Вони сказали: якийсь Єгиптянин захистив нас від пастухів, і навіть начерпав нам води та напоїв овець». /Вихід 2:19/
Кхм. Навіть так. Ні своїх пастухів, ні співчуття, ні поваги, ні допомоги... Він точно священик?
багато людей які мають справи з Церквою поводять себе по різному і іноді дикувато. Бог може поправити але ж і людині треба вірити і молитися і каятися
радий бачити людей віруючих в Бога. деяких віруючих бачити не хочу бо біси і демони теж у шось вірять. слава Богу за християн і за Божих людей
брате ви я бачу дослідник Біблії приємно вас бачити. сподіваюся ми брати по вірі хоча і між братами буваютьдеякі моменти. нам ділити нічого, ми українці і хочемо жити і любити Бога. хай вас Бог врятує і благословить
«І сказав Мойсей до Господа: О, Господи! людина я не речиста, і такий був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий. /Вихід 4:10/
«І був навчений Мойсей усієї мудрості єгипетської, і був сильний у словах і вчинках». /Дії 7:22/
Ці два вірші свідчать про те що можна назвати рисами характеру Мойсея. Про вчинки зрозуміло, а от про що говорив Стефан кажучи "був сильний у словах", треба міркувати. Але...
Про що можна ще впевнено казати, так це про те що, Мойсей знав не тільки гуманітарні науки, а і військову справу та рукопашний бій, в різних видах. Єгиптянина, скоріше за все озброєного, захищаючи брата єврея, вбив просто руками. Думаю, й пастухи, які поступили не справедливо з дочками Рагуїла, відчули ту фізичну потужність яка надходила від Мойсея, та рішили "стати в чергу".
Так ось... Про які слова казав Стефан, в яких подіях це йому було видно?
Тих кого Писання називає на ім'я, варті особливої уваги, та і слова там не випадкові (навіть з перекладом). Рагуїл, названий священником... В Письмі. Але не жерцем храму. В цьому слові, думаю, відповідь чому його зневажали... Все просто. Він шанував одного Бога. Це думаю, причина такого відношення до нього оточуючих.
Сподіваюсь і я. Хоч і всі ми порою помилково говоримо, або робимо те що засмучує Господа
Я стараюся не засмучувати Бога бо Він мене любить і багато чого робив і робить і буде робити для мене. Слава Йому і хвала вовіки віків
Виявляється... У міркуваннях Йова є неочевидна глибина думки. "Людина, що лестить Богу, сподівається, що його "правильна" позиція йому зарахується. І Бог йому допоможе". І проникаючи ще трохи, "закуліси", ця думка звучить: "лицемір не вірить у те, про що говорить, але вірить, що не вірячи, все одно можна отримати нагороду від Бога"... Однак, як актуально.
Для себе я бачу, що правильні речі можна використовувати неправильним чином, і навіть віру.
ПС
Маю невеликі проблеми, особистого ладу. Писатиму рідше, за натхненням та обставинами. Є охочі, помоліться за мене, близьких за для підтримки нас Богом.
Урок, мабуть, для мене такий – не плутати причину та слідство. Потрібно пройти.
Книга Йова гарна і повчальна. Праведність це гарно але не в кожного вона є. Йов був праведним але отримав проблеми. Хай Бог вас благословить і врятує.
молимся за вашу семью.
Царство Боже то не їжа і пиття а праведність мир і радість в Дусі Святому. Зараз нашій країні потрібен мир і мир нормальний, справедливий та якісний