Для меня дело не в том, какие они люди (я тоже далеко не ангел) и не в их взглядах, а
в моей роли в их уходе
По мені, так твоєї Дия ролі в цьому - 0,0..
))
Спробую порозумітися: ...Адекватна та розсудлива людина повинна розуміти, що людини ідентичної її менталітету не існує. Ну не існує ж нікого на планеті з такими ж поглядами на життя, політику і все-таки.. (тільки якщо це не колективна одержимість). Адже навіть чоловік і дружина, які прожили разом багато років, не збігаються в поглядах на багато чого. Саме тому виходом із всього цього, завжди була тільки Любов і пошук взаємних компромісів.. (здорових та адекватних звичайно).
Тому завжди і не важливо де - в живому спілкуванні чи віртуальному - людина яка не погоджується з таким станом справ, і не допускає навіть натяку на те що вона все-таки може десь бути неправою.. рано чи пізно - або залишає спілкування.. обо ж перетворюється на ехидно-злобного "кусьочого" поганина.. від якого всі намагаються триматися по-далі. Зазвичай такі особистості одержимі духом гордині, або духом-отвержения - із серйозними душевними травмами.. дуже часто ще дитячими. Це факт.
П.С. Кажу це про невіруючих. Якщо таке відбувається з християнами, то тут все ще сумніше.
З повагою.
**
По мне, так ты Дия в этом не виновата. Ведь адекватный здравомыслящий человек должен понимать.. что человека идентичного его менталитету не существует. Ну, не существует на планете человека с такими-же точно взглядами на жизнь, политику и все-такое.. Ведь даже муж и жена, прожившие вместе много лет, не совпадают по взлядам на многое. Именно поэтому выходом с этого всегда была только Любовь и поиск компромисов.. здравых конечно.
Поэтому всегда, не важно где - в живом общении или виртуальном - человек который не соглашается с таким положением дел, и не допускает даже намека на то, что все-же он может быть неправ.. рано или поздно - или покидает общение.. или же превращается в ехидно-злобного плохиша.. с которым все стараются держаться по-дальше.