Ставлення Церкви до гомосексуалізму завжди було негативне. Воно основувалося на Божому слові та Традиції Церкви. Такого роду гріхи і людські пороки твердо засуджувалися як внутрішня сексуальна невпорядкованість, розбещеність та гидота. Їх ще називали гріхами проти людської природи. Хто каявся, того приймали до Церкви, але він мусів пройти шлях глибокого покаяння і оздоровлення душі. Епітимії тривали навіть до 15-18 років (4 ст.).
Святе Письмо
Святе Писання багаторазово і з найбільшою суворістю засуджує гріх проти природи (гомосексуалізм, лезбіянство, транссексуалізм, педофілія,...). В Старому Завіті, наприклад, в книзі Левіт, яка містить законні приписи дані Мойсею Богом, щоб захоронити вибраний народ від розкладу віри і звичаїв, строго засуджується гомосексуальні практики, які тут називаються «гидотою».